|
У віковій психології діти шостого класу потрапляють у період молодшого
підліткового віку (з 11 років). Тобто вік учнів 6 класу можна
назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового або початком переходу від дитинства до юності.
Ранній підлітковий вік – найскладніший період у розвитку дитини. У цей
час відбуваються різкі якісні зміни, які стосуються усіх сфер функціонування
особистості: відбувається бурхливий фізичний і розумовий розвиток, етичне і
соціальне дорослішання, дитина має підвищену збудливість, імпульсивність,
на які накладається статевий потяг, часто неусвідомлений. Важливим
психічним новоутворенням раннього підліткового віку є розвиток довільності
всіх психічних процесів. Учні-підлітки уже можуть самостійно концентрувати
увагу, розвивати пам’ять і мислення,
регулювати власні емоційно-вольові процеси тощо. Здатність
сприйняття своєрідна: діти сприймають оточуючі предмети і явища неточно,
тобто виділяють випадкові ознаки і особливості, що з якихось причин
привернули їх увагу. Протягом навчання у шостому класі відбуваються кількісні
та якісні зміни процесу сприйняття. Кількісні зміни
полягають у збільшенні швидкості процесу сприйняття та кількості сприйнятих
об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Поступово в учнів
формується здатність спостерігати явища навколишньої дійсності, тобто,
виходячи з певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з'ясовувати
взаємозв'язки між ними. Ці особливості учнівської психіки слід враховувати у процесі навчання.
Вже з перших уроків у 6 класі учням бажано пропонувати завдання на
спостережливість, виявлення істотних ознак предметів, встановлення зв’язків
між кількома об’єктами тощо. Пам'ять
учнів у цей час має переважно наочно-образний характер. Учні краще
запам'ятовують зовнішні ознаки предметів, ніж їх логічну змістову сутність. У
пам’яті учнів цього віку зв’язки між окремими частинами явища, що вивчається,
є нестійкими. Учні погано уявляють собі загальну структуру явища, його
цілісність і взаємозв'язок компонентів. Запам'ятовування, зазвичай, носить
механічний характер, заснований на враженнях та багаторазовому повторенні.
Тому процес відтворення завченого вирізняється неточністю, великою кількістю
помилок, завчене недовго утримується в пам'яті. Віковий період 11-12 років
характеризується переходом від механічної пам’яті до смислової, яка
формується під впливом навчання і має
вирішальне значення у здобутті знань. Учні вже починають робити перші
спроби, щоб запам'ятати доступний для них матеріал не дослівно, а осмислено. Необхідно
систематично, впродовж тривалого часу, повторювати з ними пройдений
навчальний матеріал. Необхідно пам'ятати і про дослівне запам'ятовування й
відтворення, яке є важливим засобом нагромадження словникового запасу і
культури мовлення, розвитку довільної пам'яті та самоконтролю, уміння
помічати помилки у відтвореному та їх виправляти. З цією метою учням потрібно
пропонувати багато задач і вправ, призначених для усного розв’язування. В
учнів 6 класів переважає мимовільна
увага (короткотривала), дитина легко відволікається на який-небудь подразник,
активно реагує на все нове, яскраве і незвичайне. Зосередження уваги на
одному і тому ж об'єкті важко дається учням у цьому віці і призводить до
швидкої стомлюваності. Це звісно заважає процесу навчання. Всі ці фактори
потрібно враховувати під час організації навчального процесу. Усвідомлення
учнями значущості навчального матеріалу та важливості його засвоєння - умова
стійкості довільної уваги. На кінець 6 класу обсяг і стійкість уваги дещо
зростають. Учням можна пропонувати більші за обсягом тексти для самостійного
читання, складніші задачі (з більшою кількістю дій) для розв’язування. З
метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів бажано пропонувати
їм самостійно складати задачі і ставити однокласникам запитання, які
стосуються вивченого теоретичного матеріалу. Така практика розвиває пам’ять і
увагу в учнів та вимагає вивчення теоретичного матеріалу. Щоб
сформувати прийоми довільної уваги, слід поруч із звичайною діяльністю
пропонувати учням завдання з її перевірки, а також завдання на складання
плану діяльності та її контролю.
Стійкість уваги посилюється, коли зміст діяльності викликає
зацікавленість, коли в об’єктів, що вивчаються, постійно виявляються нові особливості. Від стилю мислення багато в чому залежить успішність дитини у навчанні та
подальшому житті. Тому навчальний процес має підтримувати довготривале
мислення. З цією метою на уроках слід заохочувати учнів до роботи з
підручником, систематично працювати над розвитком усної і писемної мови
школярів (коментування дій, усні вправи, складання учнями задач і запитань),
розв’язувати багато задач з логічним навантаженням, пропонувати учням творчі
завдання, пов’язані з опрацюванням різних видів інформації та відповідним поданням їх виконання. У презентаціях бажано
використовувати гіперпосилання. Крім того, що відбуваються зміни в когнітивній сфері, в цьому віці
змінюється й головна діяльність учнів. Якщо у початкових класах головною
діяльністю учнів була навчальна, то поступово в учнів 6 класу на перше місце виходить
міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна
праця, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом.
Навчання залишається важливим для дітей цієї вікової категорії, але
пізнавальний інтерес до навчання знаходиться на стадії зацікавленості: легко виникає
і легко згасає. Здебільшого він спрямований на
процес навчання, а не на його зміст. |