Твір на тему "Мистецтво гречності".

Історія людства нараховує багато тисячоліть. І вже багато тисячоліть тому було складено перші правила поведінки людини серед інших людей. Це було зроблено для того, щоб кожен почувався зручно, нікого не боявся й міг сподіватися на захист.

Здається, правильно поводитися дуже просто: треба лише додержуватися декількох загальноприйнятих правил. Але існує один секрет: жодне з цих правил не діє, аж поки людина не навчиться поважати сама себе

Ввічливість є одним з талантів, які прикрашають життя людини. Нерідко ми помічаємо, що ввічливому деякі справи вдаються набагато легше, ніж грубому.

Кажуть, що ввічливу людину можна пізнати по тому, як вона слухає. Вміння вислухати співрозмовника, не перебиваючи його, до того ж, вислухати до кінця, навіть якщо висловлюване ним іде в протиріччя з вашими власними думками, — це і є головна з ознак вихованої і ввічливої людини. Таку людину ще називають тактовною, до речі, слово такт походить із латинської мови й має два значення: «дотик» і «почуття».

Тактовна людина, починаючи розмову, завжди спробує з'ясувати, чи цікавить співрозмовника те, що вона збирається йому розповісти. Чи не буде йому нудно, чи має він час її вислухати? А для цього треба володіти як словом, так і тактом. Тактовність починається з уміння поводитися з кожною людиною уважно, зважаючи на її душевний стан, це відкриває душу назустріч співрозмовникові, він це відчуває й легко говорить з вами. Такі риси, як тактовність, не даються людині від народження, це має бути наслідком виховання й самовиховання.

Тактовність взаємопов'язана з умінням володіти словом, доречністю реплік чи зауважень. Уміння володіти словом, відчуття краси слова потрібні кожній людині, особливо ж, коли це стосується ввічливості в стосунках. Той, хто відчуває красу слова, вміє словом передати найтонші відтінки людських думок і переживань, підніметься на високу сходинку справжньої людської культури й тим самим буде і цікавим співрозмовником, і тактовною людиною. Ви зробили комусь послугу — вам дякують, або ви маєте комусь подякувати.

Можна це зробити будь-яким словом, а можна це зробити словом продуманим, наприклад: «Прийміть  мою найщирішу вдячність» або: «Дозвольте висловити вам подяку». Слід пам'ятати, що дякують «кому», а не «кого».

Психологи давно дійшли висновку, що настрій людини значною мірою залежить від повсякденного вітання, адже наш день починається з того, кого ми першого зустрінемо: тата, маму чи просто когось із однокласників по дорозі в школу.

Неввічливість часом має місце, але це не завжди є виявом невихованості, часом це буває від невміння володіти словом, невміння дібрати якийсь вираз чи певну форму вираження своїх думок. Тому слід вивчати і правила вести бесіду, і вміння бути гарним співрозмовником, і просто показати рівень вихованої людини — це стане запорукою успіху в багатьох справах.