Урок — соціальне замовлення
суспільства системі освіти. Його зміст і характер зумовлюються потребами
розвитку цього суспільства, його продуктивних сил, морально-етичними
цінностями. Яким він, урок, має бути сьогодні?
XXI століття — час переходу до
високотехнологічного інформаційного суспільства. Ми живемо у просторі масових
комунікацій, "інформаційного вибуху". Це й зумовлює мету нинішнього
уроку, освіти в цілому — формування особистості, здатної читати, аналізувати,
оцінювати медіатекст, займатися медіатворчістю, примножувати нові знання за
допомогою медіа. Тож використання інформаційно-комунікативних технологій у
навчальному процесі чи не найактуальніша педагогічна проблема.
Наша школа вже має певний досвід роботи за згаданими технологіями. Яке
місце відводиться їм у розв'язанні освітніх завдань? Поділюся деякими спостереженнями
та міркуваннями.
Комп'ютер сприяє не тільки
розвитку самостійності, творчих здібностей учнів. Його застосування дає можливість
змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і
цікавим. Комп'ютер активізує діяльність вчителя та учнів, сприяє здійсненню диференціації
та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості
дитини, формуванню знань, посилює міжпредметні зв'язки.
Але це все можливо лише у тому
разі, якщо є кому з ним працювати. Уроки з використанням мультимедійних
технологій потребують певного рівня підготовки педагога. Треба мати на увазі, що він мусить уміти:
- використовувати різноманітні
програми (графічні, flash-анімація, web-редактор, програми для створення презентацій, програми для роботи зі
звуком та відео тощо);
- опрацьовувати текстову, цифрову,
графічну та звукову інформацію для підготовки дидактичних матеріалів (варіанти
завдань, таблиць, креслення, схеми), щоб працювати з ними на уроці;створювати
слайди на основі даного навчального матеріалу, використовуючи редактор
презентації MS Power Point і демонструвати презентацію на уроці;
- використовувати наявні готові
програмові продукти зі свого предмета;
- здійснювати пошук необхідної
інформації у мережі Інтернет у процесі підготовки до уроків і позакласних заходів;організовувати
роботу учнів з пошуку необхідної інформації у мережі Інтернет, залучати їх до
участі в міжнародних проектах, конкурсах, олімпіадах;
- самостійно розробляти тести або
використовувати готові програми-оболонки, проводити комп'ютерне тестування.
Форми використання ІКТ на уроках найрізноманітніші.
Найбільш поширені у нашій школі такі:
Робота з мультимедійними
посібниками. Ці посібники дають можливість урізноманітнити урок за
рахунок одночасного використання ілюстративного, методичного, а також аудіо-
та відеоматеріалу. Така робота може здійснюватися на різних етапах уроку: для
перевірки домашнього завдання; створення проблемної ситуації; пояснення нового
матеріалу; закріплення вивченого;перевірки засвоєння знань у процесі уроку.
Захист проектних робіт — унікальний спосіб реалізації творчого потенціалу
учнів, творчого застосування їхніх знань та вмінь на практиці.
Використання ІКТ на уроках - одна
з дієвих форм активізації пізнавальної діяльності учнів. На уроках зарубіжної
літератури особливе місце посідає метод яскравого образного початку, він
розвиває емоційну та інтелектуальну чутливість. Образотворче мистецтво і
музика роблять урок живим, створюють піднесену атмосферу в класі, вводять твір
в культурно-історичний контекст. Фотографії, портрети у сукупності зі словом
педагога створюють образ письменника, ілюстрації до твору допомагають уявити
персонажів.
Володіючи ІКТ, вчитель має
можливість створювати, розмножувати і зберігати дидактичні матеріали до уроку
(перевірні роботи), роздатковий та ілюстративний матеріали. Залежно від рівня
класу, поставлених перед уроком завдань набраний один раз варіант завдань може
швидко оновлюватися (скорочуватися, модифікуватися). Крім того, роздруковані
дидактичні матеріали виглядають більш естетично. ІКТ значно розширюють
можливості залучення додаткової інформації під час підготовки до уроку. Через
пошукові системи Інтернету знаходяться і художні, і літературознавчі тексти,
біографічні матеріали, фотодокументи та ілюстрації. Безумовно, багато чого з
цього потребує перевірки, редакторської правки. Але це тема іншої розмови.
Однією з найефективніших форм
використання медійних матеріалів є комп'ютерна презентація.
Комп'ютерна презентація. Це і уроки пояснення нового матеріалу в режимі
діалогу, і урок-лекція, і урок-узагальнення, і урок-наукова конференція, і урок-захист
проектів, й інтегрований урок, і урок-презентація, і урок-дискусія у режимі
Інтернет-конференції.
Презентація — форма подачі матеріалу у вигляді слайдів, на яких
можуть подаватися таблиці, схеми, малюнки, ілюстрації, аудіо- і
відеоматеріали. Демонстрація презентації може відбуватися на екрані монітора
комп'ютера чи на великому екрані за допомогою спеціальних пристроїв — мультимедійного
проектора, плазмового екрана, мультимедійного плато, телевізора тощо. Глядачі
бачать чергування зображень, яке може супроводжуватися звуковим оформленням —
музикою чи коментарем диктора. Частіше демонстрацію презентації супроводжує
доповідь окремої особи.
Виділяють такі групи презентацій:
офіційна, офіційно-емоційна, навчальна, "Плакати", "Подвійна
дія", інтерактивний семінар, електронний роздатковий матеріал, "Інформаційний
ролик" та ін. Крім того, навчальні презентації можна класифікувати за
дидактичними ознаками: учительські та учнівські. При цьому останні призначені
для: супроводу лекції (текст, ілюстрації, інтерактивні засоби спілкування з
аудиторією), ілюстрування лекції, доповіді (тільки малюнки, графіка, відео),
узагальнення, представлення результатів діяльності, наприклад, для доповіді на
педраді, методичній раді, постановки проблеми та ін. Учительська презентація
за призначенням може бути:проблемною - вступ до теми; інформативною:
інструкції, приклади для учнів, форми оцінювання, консультування; діагностичною,
контролюючою.
Ефективність презентації нерідко
знижують помилки під час її створення. Найтиповіші з них:
- викладу презентації теорії з
підручника чи посібника; розміщення на слайді великообсягового текстового
матеріалу, для читання і осмислення якого необхідно багато часу; перевантаженість
презентацій ілюстративним матеріалом, який не стосується змісту твору, а часто
навіть заважає його осмисленню;
- перевантаженість анімаційними
ефектами (калейдоскопічна зміна слайдів, ускладнює сприйняття, не акцентує
увагу на головному, не полегшує запам'ятовування;
- нечитабельність тексту (розмір шрифту
(< 20), невідповідність кольору літер і фону, добір шрифтів дуже складних
для читання; відсутність формулювання теми і автора на першому слайді.
Щоб створити презентацію,
необхідно чітко сформулювати тему і концепцію уроку; визначити її місце на ньому.
Якщо презентація є основою уроку, його "скелетом", то необхідно
виділити його етапи, чітко вибудувавши логіку роздумів від постановки мети до
висновку. Відповідно до цих етапів визначаємо зміст текстового і
мультимедійного матеріалу (схеми, таблиці, тексти, ілюстрації, аудіо-,
відеоматеріали). І тільки після цього створюємо слайди.
Якщо презентація лише частина
уроку, один з його етапів, то необхідно чітко уявити мету її використання і,
враховуючи її, добирати, структурувати і оформляти матеріал. Слід чітко
обмежити час показу презентації, продумати варіанти роботи з нею: запитання і
завдання учням.
Типологія уроків з мультимедійною підтримкою доволі широка. У нашій практиці найчастіше використовуються такі з
них.
Уроки-лекції. Інформаційно-комунікативні технології роблять лекцію
більш ефективною і активізують роботу класу. Презентація дозволяє упорядкувати
наочний матеріал, залучити суміжні з літературою види мистецтва. На великому
екрані ілюстрацію можна показати фрагментами, виділивши головне, збільшивши
окремі частини, ввести анімацію, колір. Ілюстрацію можна супроводити текстом,
музикою. "Дитина не лише бачить і сприймає, вона переживає емоції. Тільки
ті знання приживаються, які пройшли через почуття учня"(Л. С. Виготський).
Презентація до уроку-лекції може створюватися самим учителем або на основі
невеликих учнівських презентацій, які ілюструють їхні доповіді та
повідомлення. Під час такого уроку діти обов'язково роблять записи у
своїх робочих зошитах. ІКТ не скасовує традиційну методику проведення уроку,
але полегшує технологію його створення.
Урок аналізу тексту. На такому уроці презентація дозволяє реалізувати
інтегрований підхід до навчання. Інтерпретуючи художній текст, учень може
і повинен бачити розмаїття трактування образів і тем. Залучення фрагментів
вистав, кінофільмів, опер, різноманітних ілюстрацій, доповнених витягами з
літературознавчих робіт, дає можливість створити проблемну ситуацію, вирішити
яку допомагає спільна робота на уроці. Проблемно-пошукове навчання стає провідним
на таких уроках. На слайдах розташовується не лише додатковий матеріал, а й
формулюються завдання, фіксуються проміжні та кінцеві висновки. Вибір з низки
запропонованих ілюстрацій тієї, що найбільш точно відображає авторську точку
зору, це, на мій погляд, ще один метод, який сприяє розвитку творчої уяви (як в
середній, так і в старшій ланці). У презентації можуть бути використані дитячі
ілюстрації та традиційні види роботи з ними (добір назви, зіставлення з
текстом, опис за ілюстрацією, захист ілюстрації).
Необхідно пам'ятати, що на уроці
аналізу тексту головною завжди залишається робота з текстом, а ІКТ лише
урізноманітнюють методи, прийоми і форми цієї роботи.
Узагальнюючі уроки. За допомогою презентації можна підготувати і такі
уроки. Завдання їх — підсумувати всі спостереження, зібрані у процесі аналізу
твору в єдину систему його цілісного сприйняття, але вже на рівні більш глибокого
розуміння; вийти за межі уже розглянутих проблем, емоційно охопити весь твір.
Вирішити ці завдання і дозволяють ІКТ, створивши певну візуальну метафору
твору, поєднавши емоційно-художній і логічний вид творчої діяльності учнів на
уроці. Схеми, таблиці дозволяють зекономити час і, найголовніше, глибше
зрозуміти твір. Крім того, висновки і схеми можуть з'являтися поступово, після
обговорення чи опитування учнів. Учитель завдяки презентації може постійно
контролювати роботу класу.
Інтегровані уроки. Урок, створений за допомогою ІКТ, по суті, вже
інтегрований (інтегрованим уроком вважають такий, що є результатом спільної
діяльності двох чи кількох вчителів та учнів). Усі шкільні дисципліни мають
певний інтеграційний потенціал, але реалізується він не механічно. Перш ніж
створювати програму інтеграції, педагогам необхідно врахувати низку обставин.
Слід проаналізувати рівень підготовки учнів класу, оцінити їх психологічні особливості,
рівень пізнавальних інтересів. Найбільш тісно здійснюється інтеграція нашого
предмета з історією та українською літературою. Зразок одного із таких уроків
див. у рубриці "Методика, пошук, досвід: завтра — на урок".
Проблеми. Надмірне використання медіатехнологій на уроках
літератури може призвести до того, що в свідомості учня бібліотека буде
замінена Інтернетом. А це означає, що книжка може бути витіснена, вилучена з
духовного ужитку підлітка, юнака. Невже цього хоче вчитель літератури?
Досі не напрацьований режим
роботи з комп'ютером. Гігієнічні нормативи вимагають, щоб перебування учня за
монітором не перевищувало 20 — 30 хвилин двічі на тиждень. Залучення ж дітей до
створення презентації призводить до порушення цих вимог. Учителів слід навчити
основам техніки безпеки під час роботи з комп'ютером з метою уникнення його
шкідливого впливу на організм дитини.
У процесі добору і формування
змістового і дизайнерського наповнення мультимедійних ресурсів слід враховувати
те, що мультимедійна інформація впливає одразу на декілька каналів сприйняття,
а це часто позначається на розумових та емоційних перевантаженнях учнів.
Одночасне використання зорових,
слухових і тактильних каналів передавання інформаційних даних створює
перенасичення інформацією. Учень іноді не має достатньо часу (і вмінь) для
критичного оцінювання цієї інформації. Частина її не сприймається, переходить
до розряду нульового супроводу, а це перешкоджає засвоєнню навчального
матеріалу. Розв'язання таких проблем не знаходить належного зацікавлення
педагогічною наукою.
Усвідомлюю, що мультимедійні
технології не самоціль, а лише засіб глибшого осягнення предмета. Використовувати
їх слід не фронтально, а тільки там, де це потрібно. А де саме? Хотілося б
почути відповідь учених та колег на це запитання.
Немає коментарів:
Дописати коментар