Педагогічні особливості навчання учнів шостих класів.

 

У віковій психології діти шостого класу потрапляють у період молодшого підліткового віку (з 11 років). Тобто вік учнів 6 класу можна назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового або початком переходу від дитинства до юності. Ранній підлітковий вік – найскладніший період у розвитку дитини. У цей час відбуваються різкі якісні зміни, які стосуються усіх сфер функціонування особистості: відбувається бурхливий фізичний і розумовий розвиток, етичне і соціальне дорослішання, дитина має підвищену збудливість, імпульсивність, на які накладається статевий потяг, часто неусвідомлений. Важливим психічним новоутворенням раннього підліткового віку є розвиток довільності всіх психічних процесів. Учні-підлітки уже можуть самостійно концентрувати увагу, розвивати пам’ять і мислення, регулювати власні емоційно-вольові процеси тощо. Здатність сприйняття своєрідна: діти сприймають оточуючі предмети і явища неточно, тобто виділяють випадкові ознаки і особливості, що з якихось причин привернули їх увагу. Протягом навчання у шостому класі відбуваються кількісні та якісні зміни процесу сприйняття. Кількісні зміни полягають у збільшенні швидкості процесу сприйняття та кількості сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Поступово в учнів формується здатність спостерігати явища навколишньої дійсності, тобто, виходячи з певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з'ясовувати взаємозв'язки між ними. Ці особливості учнівської психіки слід враховувати у процесі навчання. Вже з перших уроків у 6 класі учням бажано пропонувати завдання на спостережливість, виявлення істотних ознак предметів, встановлення зв’язків між кількома об’єктами тощо. Пам'ять учнів у цей час має переважно наочно-образний характер. Учні краще запам'ятовують зовнішні ознаки предметів, ніж їх логічну змістову сутність. У пам’яті учнів цього віку зв’язки між окремими частинами явища, що вивчається, є нестійкими. Учні погано уявляють собі загальну структуру явища, його цілісність і взаємозв'язок компонентів. Запам'ятовування, зазвичай, носить механічний характер, заснований на враженнях та багаторазовому повторенні. Тому процес відтворення завченого вирізняється неточністю, великою кількістю помилок, завчене недовго утримується в пам'яті. Віковий період 11-12 років характеризується переходом від механічної пам’яті до смислової, яка формується під впливом навчання і має  вирішальне значення у здобутті знань. Учні вже починають робити перші спроби, щоб запам'ятати доступний для них матеріал не дослівно, а осмислено. Необхідно систематично, впродовж тривалого часу, повторювати з ними пройдений навчальний матеріал. Необхідно пам'ятати і про дослівне запам'ятовування й відтворення, яке є важливим засобом нагромадження словникового запасу і культури мовлення, розвитку довільної пам'яті та самоконтролю, уміння помічати помилки у відтвореному та їх виправляти. З цією метою учням потрібно пропонувати багато задач і вправ, призначених для усного розв’язування. В учнів  6 класів переважає мимовільна увага (короткотривала), дитина легко відволікається на який-небудь подразник, активно реагує на все нове, яскраве і незвичайне. Зосередження уваги на одному і тому ж об'єкті важко дається учням у цьому віці і призводить до швидкої стомлюваності. Це звісно заважає процесу навчання. Всі ці фактори потрібно враховувати під час організації навчального процесу. Усвідомлення учнями значущості навчального матеріалу та важливості його засвоєння - умова стійкості довільної уваги. На кінець 6 класу обсяг і стійкість уваги дещо зростають. Учням можна пропонувати більші за обсягом тексти для самостійного читання, складніші задачі (з більшою кількістю дій) для розв’язування. З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів бажано пропонувати їм самостійно складати задачі і ставити однокласникам запитання, які стосуються вивченого теоретичного матеріалу. Така практика розвиває пам’ять і увагу в учнів та вимагає вивчення теоретичного матеріалу. Щоб сформувати прийоми довільної уваги, слід поруч із звичайною діяльністю пропонувати учням завдання з її перевірки, а також завдання на складання плану діяльності та її контролю.  Стійкість уваги посилюється, коли зміст діяльності викликає зацікавленість, коли в об’єктів, що вивчаються, постійно виявляються нові особливості. Від стилю мислення багато в чому залежить успішність дитини у навчанні та подальшому житті. Тому навчальний процес має підтримувати довготривале мислення. З цією метою на уроках слід заохочувати учнів до роботи з підручником, систематично працювати над розвитком усної і писемної мови школярів (коментування дій, усні вправи, складання учнями задач і запитань), розв’язувати багато задач з логічним навантаженням, пропонувати учням творчі завдання, пов’язані з опрацюванням різних видів інформації та відповідним поданням їх виконання. У презентаціях бажано використовувати гіперпосилання. Крім того, що відбуваються зміни в когнітивній сфері, в цьому віці змінюється й головна діяльність учнів. Якщо у початкових класах головною діяльністю учнів була навчальна, то поступово в учнів  6 класу на перше місце виходить міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом. Навчання залишається важливим для дітей цієї вікової категорії, але пізнавальний інтерес до навчання знаходиться на стадії зацікавленості: легко виникає і легко згасає. Здебільшого він спрямований на процес навчання, а не на його зміст.

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості професійної діяльності сучасного вчителя літератури.

 

Пріоритетним у розвитку освіти України в ХХІ ст. є «підготовка людей високої освіченості і моралі, кваліфікованих спеціалістів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження науковомістких та інформаційних технологій, мобільності та конкурентноспроможних на ринку праці».

  Зважаючи на це, важливо, щоб відбулося переосмислення ролі вчителя взагалі й українського філолога, зокрема у процесі модернізації системи освіти відповідно до новітніх досягнень науки, культури й соціальної практики.

Сучасному вчителеві літератури вже недостатньо просто мати глибокі предметні знання, володіти практичними уміннями та навичками. Йому необхідно творчо використовувати набуті знання в нестандартній змінній ситуації, виявляти конструктивність в організації і плануванні педагогічного процесу.

Удосконалення професійної компетентності вчителя викликано підвищенням соціальних вимог до нього, модернізацією освіти взагалі, зміною світоглядної парадигми, необхідністю підвищення майстерності сучасного педагога. Гуманістична освітня парадигматика включає в себе вимоги високої професійної компетентності вчителя, його готовність до педагогічного співробітництва і співтворчості зі своїми учнями не тільки у змістовно-предметному, але й у процесуально-технологічному векторі, до здійснення особистісно зорієнтованого навчання.

Процес формування професійної компетентності особистості триває протягом усього життя людини. На кожному етапі він наповнюється новим змістом, новими організаційно-педагогічними формами й методами, новими потребами і відповідними підходами до інтегрування індивідуальних професійних, соціальних аспектів життєдіяльності.

  Сьогодні в усіх сферах українського суспільства багато проблем. Не є винятком і освітня галузь, яка продовжує модернізуватися. І основним напрямком модернізації в умовах тенденції до глобалізації(єдності світу) та конкуренції між державами, націями є формування нового типу людини – активної, толерантної до людей та до самої себе, здатної позитивно ставитися до планети, Батьківщини, родини, духовних цінностей. Така людина зможе повноцінно жити в суспільстві, обрати життєву мету, вчасно зробити правильний вибір, безконфліктно вийти з певної життєвої ситуації.

Таким чином, цінними стають не тільки знання, а вміння «самостійно  здобувати знання, щоб потім уміти адаптуватися в соціумі і самостійно та творчо працювати». Це зазначається в Державному стандарті базової і повної середньої освіти та в чинних навчальних базових програмах.

Єдність навчання і виховання вимагає тісніше зв’язувати вивчення  літератури з суспільним життям громадянина демократичної держави, гідного спадкоємця минулого українського народу. 

           Нам, учителям, важливо зрозуміти, що головними питаннями, на які сьогодні орієнтує дидактика, мають бути не просто: «що вчити?», а «для чого вчити?» і особливо, «як учити?» (які форми й методи організації навчальної діяльності застосувати для розвитку особистості учня, формування його основних компетентностей.

Поставлене перед нами завдання – побудувати заняття, спрямовані на підтримку життєвих компетентностей учнів з метою подальшої адаптації їх у соціумі, реалізації як творчих особистостей. Після закінчення школи наше суспільство повинно отримати грамотну, національно свідому особистість, яка має власну громадянську позицію і поважає здобутки своєї держави, може гідно представити її на світовій арені. Саме на досягнення такого результату працює сьогодні загальноосвітній навчальний заклад.

«Формування творчої особистості учня на уроках зарубіжної літератури» .

  

Формування творчої особистості учня на уроках зарубіжної  літератури  полягає у тому, що формування та розвиток творчих здібностей та творчої особистості повинно відбуватися через спільну творчу співпрацю, яка передбачає творчі стосунки вчитель – учень, учень – учень, учитель – батьки.

У своїй роботі кожний педагог повинен користуватися такими заповідями :

·       Кожна дитина талановита.

·       Кожна дитина має право на помилку.

·       Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.                 

Усвідомлюючи, що питання розвитку творчої особистості та творчих здібностей особливо гостро постає в сучасній школі, кожен педагог повинен працювати над цією проблемою.

Завданням роботи є впровадження інтерактивних методів та прийомів для того, щоб стимулювати й розвивати творчі здібності учнів, формувати творчу особистість школярів.

Робота з дітьми щодо впровадження цього завдання полягає в тому, щоб виявити ці творчі здібності та задатки. На уроках зарубіжної літератури повинні мати місце творчі диктанти, завдання, складання та розігрування діалогів на задану тему, створення віршів за опорними словами або початком. Все це активізує, а також стимулює розум, надихає на творчі думки.

Починаючи з п’ятого класу, учні знайомляться з такими формами роботи як «асоціативний кущ», «сенкен», «ажурна пилка». Невід`ємною частиною роботи є робота в групах, парах, призначення учнів-консультантів для роботи зі школярами, які мають труднощі.

Як же можна використати інтерактивні методи на уроках  зарубіжної літератури ?

                                 «Асоціативний кущ»

Метод «асоціативний кущ» особливо вдається на уроках з розвитку зв’язного мовлення та під час уроків-аналізів образів літературних героїв.

Метод «асоціативного куща» раціонально використовувати на уроках зв’язного мовлення, виразного читання.  На уроці із зарубіжної літератури за твором Артура Конан Дойля «Собака Баскервілей» учні самостійно складають «асоціативний кущ» до образів Шерлока Холмса та доктора Ватсона. 

Ефективним для розвитку творчих здібностей учнів є метод «ажурна пилка», який дозволяє кожному школяру виступити в ролі вчителя, передаючи свої знання однокласникам. Використання цього методу дає можливість ознайомлення з новим і систематизації картини теми. Взагалі це групова робота, але саме вона дає школярам відчути сою значущість.

                                 «Ажурна пилка»

Створюються «домашні» та «експертні» групи. Готується матеріал для  «домашньої» групи. Кожний учень повинен входити в дві групи. Спочатку школярів об’єднують у «домашні» групи, а потім створюються «експертні». Для роботи використовуються кольорові картки та роздаються учням. У кожній «домашній» групі всі її учасники повинні мати картки різних кольорів, а кожній «експертній» - однакові. Далі дається завдання «домашнім» групам, наголошуючи, що кожний повинен опрацювати інформацію на достатньому рівні. Після завершення роботи «домашніх» груп пропонується учням розійтися по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми. Учні повинні уважно слухати представників і аналізують матеріал. Після завершення роботи пропонується школярам повернутися «додому». Кожний має поділитися інформацією, отриманою в «експертній» групі. Завдання «домашніх» груп у цьому випадку є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації. Заключний етап – презентація у вигляді схем, таблиць, графіків або малюнків.  

Такий метод доречно використовувати на уроках зарубіжної  літератури як під час узагальнення теми, так і під час вивчення нового матеріалу.

Цікавим  є метод проектів, який використовується на уроках з метою організації самостійної та самоосвітньої діяльності учнів.   

№ п\п	Етапи діяльності	Зміст діяльності
1.	Підготовка. Визначення теми і мети проекту	Учні: обговорення, пошук інформації. Вчитель: заява задуму, мотивація, допомога в постановці завдань.
2.	Планування: а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів; б) установлення критеріїв оцінки результату і процесу.	Учні: формулюють завдання і виробляють план дій. Вчитель: коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції.
3.	Збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент)	Учні: збирають інформацію. Вчитель: спостерігає, непрямо керує діяльністю.
4.	Аналіз. Аналіз інформації, формулювання висновків.	Учні: аналізують інформацію. Вчитель: коректує, спостерігає, радить.
5.	Подання та оцінка результатів (усний або письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріями).	Вчитель і учні беруть участь у колективному обговоренні, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід.

З точки зору розвитку творчої особистості та творчих здібностей, цей метод ідеально підходить для реалізації мети, яку поставить учитель перед собою. Це й інсценізація, і створення репортажів з улюбленим героєм, і підбір цитатного матеріалу, і складання тестових завдань, і створення галереї малюнків тощо. Такий метод можна використовувати на уроках  зарубіжної літератури в 6 класі під час вивчення твору Л.Стівенсона «Острів скарбів».

У 7 класі за твором В. Скотта «Айвенго» учні діляться на дві групи, яким даються завдання:

1 група – «Стародавні замки».

2 група – «Мода Англії ХІІ століття».

До проектних робіт учнів входять малюнки стародавніх замків, фотокартки жіночого, чоловічого, лицарського одягу та одягу людей різних прошарків суспільства Англії ХІІ століття. Учнями підбирається цитатний матеріал. Зацікавившись таким видом роботи, учні пропонують створювати електронні презентації-проекти.

 

 

 

" Літературна Харківщина ".

Літературні традиції Харківщини своїм корінням сягають у сиву давнину. Мабуть, чарівна природа нашого краю разом з трагічними подіями, що тут відбувалися, надихнули невідомого автора на створення "Слова о полку Ігоревім". Адже похід князя Ігоря проходив саме нашими краями.

Мало, хто з кращих письменників Харківщини,  є уродженцями нашого рідного краю. Більшість із них прожила тут менше десяти років, а дехто взагалі – лише півтора роки. Але саме на Харківській землі народжувалися їх головні твори, які згодом принесли їхнім авторам визнання та славу і в яких на віки залишилися риси Слобідського краю. Їхніми іменами названі вулиці нашого міста. Будинки, де вони колись мешкали, прикрашають пам’ятні таблички «Тут жив і творив...». Сподіватимемося, що незабаром з’явиться й решта.

Григорій Сковорода

Мандрував Харківщиною і подовгу жив і працював у Харкові Григорій Сковорода. Першою батьківщиною Григорія Сковороди було село Чернухи, тоді ще Київської губернії. До Харкова письменник приїхав у 1759 році, колі його запросили читати курс поетики в Харківському колегіумі. І саме тут, у Харкові, були написані його перші філософські роботи.

Але сам Харків відбився вже в художній частині творчості Григорія Сковороди – у його відомих «Харківських байках».

Учень і перший біограф Сковороди Михайло Говолінський писав: «Він любив Харків». Але це й так зрозуміло. Тому що навіть ставши мандрівником на двадцять вісім років, письменник неодноразово повертався до нашого міста. А у 1794 році приїхав на Харківщину востаннє. Тоді він оселився у селі Пан-Іванівка. Там його й було поховано. Зараз це село називається Сковородинівка.

Петро Гулак-Артемовський

Прославили наш край П.Гулак-Артемовський, відомий байкар, професор Харківського Університету. Видатний український письменник і науковець Петро Гулак-Артемовський народився на Черкащині, навчався в Києві і тільки після цього потрапив до Харкова. Тут він вступив до університету. Закінчивши навчання, залишився жити й працювати в цьому місті. І попри його величезний літературний спадок, у пам’яті харків’ян Петро Гулак-Артемовський назавжди залишився у першу чергу як провідний освітянин.

Спочатку він викладав в Інституті благородних дівиць, потім був інспектором цього закладу, після цього – професором Харківського університету, з 1838 року – деканом словесного факультету, а протягом 1841–1849 років – ректором Харківського університету.

Завдяки своїм численним байкам і баладам, Петро Гулак-Артемовський також зробив значний внесок у розвиток живої української літературної мови.

Григорій Квітка-Основ’яненко

Прославили наш край Павло Грабовський, який навчався в Харкові; Марко Вовчок теж отримала освіту саме в Харківському пансіоні. Не можна не згадати і Григорія Квітку-Основ’яненка – зачинателя нової української прози.

Порівняно з усіма іншими письменниками, доля яких була тільки певним чином пов’язана із Харковом, Григорій Квітка-Основ’яненко має найтісніший зв’язок із Слобідською землею – він народився у селі Основа і все життя прожив у Харкові.

Григорій Квітка-Основ’яненко разом з Іваном Котляревським був засновником нової, живої літературної української мови, що, безумовно, залишило свій слід у його творах. Один з таких творів – п’єса «Сватання на Гончарівці», в якій змальовано місцину неподалік центру Харкова. Крім цього, він був активним громадським діячем. Завдяки його старанням у Харкові з’явився Інститут благородних дівиць, де згодом викладав Петро Гулак-Артемовський і де навчалася Марко Вовчок. На відміну від аналогічного Петербурзького інституту, сюди приймали дівчат абсолютно всіх соціальних верств.

З 1816 по 1821 роки Григорій Квітка-Основ’яненко був співредактором першого харківського журналу «Український вісник». Також він зробив великий внесок у розвиток театральної діяльності нашого краю, організувавши в Харкові перший постійний театр.

Борис Чичибабін

 Народившись у Кременчуці і провівши шкільні роки в Чугуєві, Борис Чичибабін приїхав до Харкова лише у 1940 році, коли вступив на історичний факультет Харківського університету. Після війни він продовжив навчання, але вже на філологічному факультеті. Та довчитися йому завадив арешт за антирадянську агітацію у віршах. Далі були п’ять років ув’язнення, після яких він знову повернувся до Харкова і оселився неподалік Держпрому. Зараз та вулиця названа на його честь.

Довчитися в університеті колишньому в’язню Чичибабіну не вдалося, тому, перепробувавши декілька професій, він став бухгалтером. Але письменництво не залишив. Тому в його творчому спадку залишилося чимало творів про улюблений Харків.

Павло Григорович Тичина

 Багато славних імен пов’язано з Харковом, багато хто залишив тут по собі яскравий слід, складаючи неповторний літопис нашого міста. Один з таких людей – український поет Павло Григорович Тичина, ім’я якого викарбовано не тільки на великій меморіальній дошці, що її встановлено на відомому письменницькому будинку «Слово», а й в історії Харкова, в історії та культурі України. Тут зростав і мужнів його поетичний дар, за це місто боліли його душа й серце. Нині пам’ять про нього дбайливо зберігає його племінник, Юрій Євгенович Тичина (який мешкає в тій самій славнозвісній квартирі, що й Павло Григорович у його «харківський період»).

До тодішньої столиці України (як тепер заведено уточнювати – першої столиці) Павло Тичина переїхав 1923 року з Києва. Саме в Харкові вирувало тоді культурне життя, точилися найцікавіші події, тут було зібрано мистецький цвіт України. Але місто, до якого згодом так прикипіла душа поета, зустріло його не надто привітно. Так само як й інші його брати по перу, Павло Григорович поневірявся без свого житла абиде, тулився, як згадував Юрій Смолич, просто «в редакції газети «Вісті» за туалетною, в тісненькій комірчині, колишній ванній кімнаті». З меблів мав тільки стіл і табурет, а за ліжко йому була «купа нерозповсюджених газет, на неї накинуто солдатську ковдру...». Як не без сумного гумору згадував сам поет, «...сплю я тепер у редакції, переношу туди звечора своє лахміття, мощуся коло батареї під вікном і уявляю, що я в Криму». Але, не зважаючи на відсутність нормального житла, Павло навіть запрошує до себе брата Євгена: «Хочу, щоб ти побував у Харкові. Хати в мене нема, та якось перебудемо...»

1934 року, як столицю було перенесено до Києва, переїхав туди з родиною і Павло Григорович Тичина. Але його тісний зв’язок з Харковом не перервався, багато доленосних, інколи й драматичних подій пов’язувало його з містом і надалі.

 Востаннє Павло Тичина відвідав Харків 1955 року з сумного приводу: приїхав проводити в останню путь свого брата Євгена, на той час відомого в місті викладача. Після похорону брата, того ж дня, Павло Григорович, який тоді був Головою Верховної Ради, поїхав з Харкова. Як виявилося, назавжди.

Така наша версія літературного Харкова. Звичайно ж, багато талановитих письменників ми не назвали, але й ті, що присутні, доводять, що Харківщина є  справжньою культурною столицею.

Історія літературної Харківщини багата на славні імена. І в наш час продовжується розвиток літератури, творчо працює спілка письменників, вписуючи нові імена до Харківського літературного Олімпу. Хто ж вони, наші сучасники, земляки, майбутні класики?

 

 

 

Контрольна робота за темою «Світ дитинства».

Достатній рівень

1.Схарактеризуйте  риси  вдачі Тома Сойєра.

2. Як змінила Полліанна життя мешканців Белдінгсвіля. Наведіть приклади цих змін.

3. Дайте оцінку вчинкам Тома Сойєра. Які з них вам подобаються ? А  які-ні? Чому? Відповідь обґрунтуйте.

4.Схарактеризуйте риси вдачі Полліанни.

                                                   Високий рівень 

1.Продовжте речення:  « У Полліанни я хотів(-ла) би (б) запозичити….»

2.Скласти діалог сучасного школяра  із Томом Сойєром. Які теми  ви б обговорювали з ним?

Міжнародний день захисту прав людини (виховна година)

Мета: - ознайомити дітей з реалізацією їх прав, з порушеннями прав дитини; сприяти поширенню правової культури та освіченості в учнівському середовищі;  

- розвивати творчі здібності учнів; 

- виховувати бажання вивчати, поглиблювати правові знання; виховувати доброзичливість, людяність, відповідальність.

1. Слово вчителя

Щорічно 10 грудня в світі відзначають Міжнародний день захисту прав людини. Ця дата була впроваджена Генеральною Асамблеєю ООН в 1950 році на честь прийняття 10 грудня 1948 року Загальної декларації з прав людини. Декларація стала першим світовим документом, що сформулював положення про права людини.

Загальна декларація прав людини, проголосила рівність всіх жителів планети перед законом. Людина, її життя і гідність, права та свободи визнано найвищою цінністю кожної держави. Проголошено, що всі люди рівні у своєму достоїнстві та правах. При цьому права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Вони належать кожній людині від самого народження й протягом усього життя, не залежать від волі держави, не даруються й не можуть бути скасовані. Будь-які угоди, спрямовані на обмеження прав людини, визнаються недійсними.
Це – наше сьогодення, але цікаво прослідкувати, як саме наші пращури дійшли до розуміння того, що права людини слід захищати?

Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей виникла необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного покровителя, що бажав би допомогти їй у вирішенні спорів.

Тривалий час діяв неписаний закон «Хто сильний, той і правий».

 Але коли виникли перші держави, правителі яких прагнули встановити загальний справедливий порядок і норми життя для усіх громадян, у людське суспільство прийшов закон права. Тепер держава ставала на захисті й сильного, й слабкого.

Головним критерієм права стала справедливість, а не сила.
З тих пір минуло чимало століть. Держави створювалися, розросталися, процвітали або гинули. Чому? Як свідчить історія, правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи сусідній країні війну чи приймаючи яке-небудь політичне рішення, правитель прагнув задовольнити лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей. Отже, людству потрібно було щось придумати, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них.

Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН. 1945 року, після закінчення Другої світової війни - найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства - народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об'єднатися. Навіщо? Для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувались не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. Саме з цією метою 1945 року була створена Організація Об'єднаних Націй (ООН). До речі, одним із її засновників була Україна.
А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини - документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.

Загальна декларація прав людини - важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом - і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.

Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція - це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить - пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.

Цей документ містить 54 статті, в яких детально розписано всі Ваші права. Конвенція сповістила світові, що кожна дитина, хоч би в якій країні вона народилася, якої національності була, має право на піклування і захист, навчання і розвиток своїх здібностей, тобто на щасливе дитинство.

Обов’язки:

1. Поважати і любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас. 

2. Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.

3. Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно приносило корись і не заважало іншим.

4. Сумлінно навчатись; активно працювати на уроках, готуватись самотужки; старанно виконувати домашні завдання.

5. Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав'язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.

6. Цінувати і дбати про своє здоров'я. Виконувати приписи лікарів у разі потреби.

7. Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету.

8. З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас.

9. Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров'ю. Виконувати всі види обслуговуючої праці.

10.Не ображати і не принижувати оточуючих.

11. Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві.

Отже, від народження всі люди мають певні права, які гарантовані і захищаються державою. Їх потрібно знати й реалізовувати. Але важливо запам’ятати: поводитись слід так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини. Незнання закону не звільняє від відповідальності за вчинки, дії або бездіяльність.

2. Робота з учнями по групах

Давайте проведемо «Казкову правову вікторину» і на прикладі героїв відомих казок спробуємо розглянути статті Конвенції про права дитини і визначити, яке право, визначене Конвенцією про права дитини, було порушено стосовно цього героя.

Ситуація 

Мачуха з ранку до вечора примушує Попелюшку працювати. Бідній дівчинці заборонено брати участь в іграх та забавках сестер. Яке право порушено стосовно Попелюшки?(Право дитини на відпочинок і розваги, право брати участь у розважальних заходах, що відповідають її віку.)

Ситуація

За часи письменника Марка Твена в Америці дружба дітей із різних соціальних пластів не схвалювалась і навіть вважалась іноді порушенням суспільної моралі.Чи має право Том Сойєр товаришувати з таким хлопчиком, як Гекльберрі Фін?(Так, адже Конвенція про права дитини визнає право на свободу асоціацій та свободу мирних зібрань.)

Ситуація

Мауглі майже з народження жив у тваринному середовищі. Чи можна вважати, що він має рівні права зі звичайною дитиною?(Так, Конвенція визначає, що дитиною вважається кожна людська істота, що не досягла вісімнадцяти років.)

Ситуація

Мауглі не вміє говорити людською мовою - лише видавати незрозумілі, з точки зору людей, звірячі звуки. Чи мають право люди, що знайшли Мауглі в лісі, замкнути його в клітці та поводитися з ним, як із твариною? (Ні в якому разі. Мауглі може бути визнаний неповноцінною дитиною, і в цьому випадку згідно з Конвенцією йому мають забезпечити гідні умови зростання і виховання. Крім того, Конвенцією суворо заборонено будь-яке жорстоке поводження з дитиною, що принижує її гідність та шкодить фізичному й психічному здоров'ю.)

Ситуація

Опікун Гаррі Поттера перехоплює і читає листи, що надходять хлопчику зі школи чарівників Ходвадсу. Яке право Гаррі порушено?(Право на приватне життя, недоторканність житла й таємницю кореспонденції.)

Ситуація

Баба Яга викрадає Івасика Телесика й відносить його за тридев'ять земель у тридесяте царство. Які права дитини порушила злодійка? (Згідно з Конвенцією дитина має право не розлучатися з батьками всупереч її бажання (окрім випадків, визначених законодавством), крім того, Конвенцією забороняється незаконне переміщення дітей і неповернення їх із-за кордону.

3. Перегляд відеороліку про права дитини. 

4.Учні малюють малюнки на тему «Права людини моїми очима».

5.Заключне слово вчителя

Від народження ви маєте певні права, які гарантовані і захищаються державою. Їх ви повинні знати й реалізовувати щодня. Але пам’ятайте: ваші права не повинні порушувати права інших. З часом у вас збільшиться обов'язків і відповідальності. Існують закони, які визначають ваші обов'язки. Ви мусите їх знати. Незнання закону не звільняє вас від відповідальності за ваші вчинки, дії або бездіяльність.

Пам’ятайте! Саме ви відповідаєте за своє здоров'я. Від вашого ставлення до здоров'я залежите не тільки ви самі. Ваша позиція впливає на ваших друзів, знайомих, батьків, на ваших майбутніх дітей.

 

Тести за розділами повісті " Пригоди Тома Сойєра ".

1. Справжнє ім'я і прізвище Марка Твена.

2. Що означає його псевдонім?

3. Як звали дівчинку, яка подобалась Тому?

4. До якого літературного жанру належить твір "Пригоди Тома Сойєра."

5. Як звали зведеного брата Тома ?

6. Коли тітонька Поллі змусила Тома фарбувати паркан? 

7.Чому Том  с Геком пішли на цвинтар?

8.З чим прийшли друзі на цвинтар?

9.Назвіть ім'я хлопця, якого найбільше боявся Том Сойєр?

10. Напишіть скільки заввішки мав довжину паркан, який змусила білити Тома тітка Поллі?

11. Кого хлопцям вдалося врятувати від в'язниці? Напишіть ім'я. 

12. "Завжди був одягнений в обноски з дорослих людей, одяг був вкритий незліченними плямами й подертий, що аж клапті теліпалися з усіх боків ". Напишіть , про кого

йдеться?